Інформація про курс

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 101 ЕКОЛОГІЯ:

Мета вивчення навчальної дисципліни «Екологія міських систем» – забезпечення випускника вищого навчального закладу із ступенем бакалавра загально-природничими і, зокрема, географічними та біологічними відомостями стосовно урбаністичних систем, сформувати знання та вміння, необхідні для вирішення різноманітних екологічних проблем, які є наслідками урбанізації або пов’язані з урбаністичними системами.

 

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

– формування у студентів знань, щодо процесів урбанізації, виникнення та розвиток міських і, ширше, урбаністичних систем,

– формування у студентів знань, щодо урбанізованого довкілля та його біоти, складні взаємовідносини між природною, технічною та соціальноекономічними підсистемами урбосистеми,

– формування у студентів знань, щодо адаптації організмів до умов життя в перетвореному людиною урбанізованому довкіллі, управління довкіллям з боку людини, психологічні, соціо-етно-культурні аспекти буття людини в міському довкіллі.

Програмні результати навчання:

– використовувати принципи управління, на яких базується система екологічної безпеки;

– знати концептуальні основи моніторингу та нормування антропогенного навантаження на довкілля;

– брати участь у розробці та реалізації проектів, направлених на оптимальне управління та поводження з виробничими та муніципальними відходами.

Компетентності:

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування, або у процесі навчання, що передбачає застосування основних теорій та методів наук про довкілля, та характеризуються комплексністю і невизначеністю умов.

Загальні компетентності:

– знання та розуміння предметної області та професійної діяльності;

– здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Фахові компетентності:

– здатність до оцінки впливу процесів техногенезу на стан навколишнього середовища та виявлення екологічних ризиків, пов’язаних з виробничою діяльністю;

– здатність до участі в управлінні природоохоронними діями та/або екологічними проектами.

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 183 "ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА"

Мета вивчення навчальної дисципліни «Екологія міських систем» – забезпечення випускника вищого навчального закладу із ступенем бакалавра загально-природничими і, зокрема, географічними та біологічними відомостями стосовно урбаністичних систем, сформувати знання та вміння, необхідні для вирішення різноманітних екологічних проблем, які є наслідками урбанізації або пов’язані з урбаністичними системами.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

– формування у студентів знань, щодо процесів урбанізації, виникнення та розвиток міських і, ширше, урбаністичних систем,

– формування у студентів знань, щодо урбанізованого довкілля та його біоти, складні взаємовідносини між природною, технічною та соціальноекономічними підсистемами урбосистеми,

– формування у студентів знань, щодо адаптації організмів до умов життя в перетвореному людиною урбанізованому довкіллі, управління довкіллям з боку людини, психологічні, соціо-етно-культурні аспекти буття людини в міському довкіллі.

Програмні результати навчання:

– вміти розробляти проекти з природоохоронної діяльності та управляти комплексними діями щодо їх реалізації;

– здійснювати науково-обґрунтовані технічні, технологічні та організаційні заходи щодо запобігання забруднення довкілля;

– вміти застосовувати основні закономірності безпечних, ресурсоефективних і екологічно дружніх технологій в управлінні природоохоронною діяльністю, в тому числі, через системи екологічного керування відповідно міжнародним стандартам.

Компетентності:

Інтегральна компетентність – здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми технічного і технологічного характеру у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування, або у процесі навчання, що передбачає застосування теоретичних основ і методів технологій захисту навколишнього середовища, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності:

– здатність приймати обґрунтовані рішення;

– здатність розробляти та управляти проектами;

– прагнення до збереження навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку суспільства.

Фахові компетентності:

– здатність до попередження забруднення довкілля та кризових явищ і процесів;

– здатність проводити спостереження та інструментальний і лабораторний контроль навколишнього середовища, впливу на нього зовнішніх факторів, з відбором зразків (проб) природних компонентів;

– здатність до забезпечення екологічної безпеки.